Свято-Миколаївський чоловічий монастир

 
Каталог файлів
Меню сайту

Категорії каталогу
Статті [2]
Акафісти [0]

Форма входу

Пошук

Цікаві лінки

Прогноз погоди

 

Погода в Україні
Погода в Україні

 




Вітаю Вас, Гість · RSS 15.12.2017, 10:10

Головна » Файли » Статті

Різдво чесного і славного Пророка, Предтечі й Хрестителя Іоана
[ ] 06.07.2009, 17:33
7 липня

  Різдво св. Іоана ХрестителяІоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в міс­течку Ютта. Батько його Захарій був іудейським свяще­ником, а мати Єлисавета – дочка рідної сестри св. Анни, матері Пресвятої Богородиці. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні. А дітей не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку обоє похилого.
І ось одного разу, як у порядку своєї черги Захарія служив перед Богом, за звичаєм священства жеребом йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І явився йому ангел Господній, ставши праворуч кадильно­го жертовника. І стривожився Захарій, побачивши його, і ост­рах на нього напав. Ангел же до нього промовив: «Не бій­ся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єли­савета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іоан. І він буде на радість, на втіху тобі, і з його народженням багато хто втішиться. Бо він буде великий у Господа, «ні вина, ні п`яного напою не питиме», і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам буде перед Ним йти в дусі й силі Іллі, «щоб серця батьків приверну­лись до дітей, і неслухняних – до мудрості праведних, щоб готових людей спорядили для Господа».
І промовив Захарій до Ангела: «І з чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку». Ангел прорік йому у відповідь: «Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене пос­лано, щоб говорити з тобою і звістити тобі про цю добру новину. І замовкнеш ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був сло­вам моїм, які збудуться часу свого!» А люди чекали Захарія та й дивувались, чого забарився він у храмі. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що ви­діння він бачив у храмі. А він тільки їм знаки подавав – і залишився німий...
І як дні його служби скінчились, він повернувся до до­му свого. А після тих днів зачала його дружина Єлисавета і таїлась п`ять місяців, кажучи: «Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!» (Лук. І, 6-25).
Якось Діва Марія відвідала Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, заворушилась дитина в утро­бі її. І настав час родити Єлисаветі, і сина вона породила. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість ве­лику на неї послав, – та й утішилися разом із нею. І ста­лось восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли його назвати йменням батька його – Захарій. І озвалась мати його та й сказала: «Таж у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім`ям!» І кивали до батька його, – як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, на­писав він слова: «Іоан імення йому». І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв`язались йому, і він став гово­рити, благословляючи Бога! І страх огорнув усіх їхніх су­сідів, і по всіх житлах іудейських пронеслась чутка про це все... А всі, що почули, розважили в серці своїм та казали: «Ким то буде дитина оця?..» І Господня рука була з нею (Лук. 1, 57-66).
А дитя росло й мужніло духом. Іудейський цар Ірод наказав убити всіх малих дітей у Віфлеємі і його околицях, і Єлисавета, рятуючи сина свого, пішла в пустелю, де зростав майбутній Хрес­титель Господа, постом, молитвою готуючись до велико­го свого служіння. Він мав одяг з верблюжої шерсті, а поживою його була сарана і дикий мед. Коли Іоану ви­повнилось З0 років, то за велінням Божим він прийшов до Йордану, щоб своєю проповіддю приготувати людей до приходу Спасителя – Ісуса Христа. І після того, як йому і випала висока честь охрестити Ісуса Христа, святий Іоан продовжував проповідувати народові смирен­ня й покаяння, закликаючи тих, що каялись, повернутись до любові і правди.
Цар Ірод, син старшого Ірода, що знищував дітей, взяв собі за жінку дружину свого брата Филипа. За зако­нами Мойсея він не мав права брати за дружину удову після смерті брата, бо в неї була дитина. Мав право же­нитися на братовій удові, яка не мала дітей. Такого без­законня не стерпів св. Іоан. Він говорив до Ірода, що йому не годиться мати за дружину жінку свого брата.
Ірод наказав схопити Іоана, закувати в ланцюги й кинути до в`язниці. А Іродіада лютилася і хотіла Хрестителю смерть запо­діяти, та не могла. Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він муж праведний і святий, і беріг його. І його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки. Та настав день народження Ірода, коли він справляв бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині, і коли прийшла дочка тієї Іродіади, і танцюва­ла, і сподобалась Іродові та присутнім із ним при сто­лі, – тоді цар промовив до дівчини: «Проси в мене чого хочеш, – і дам я тобі». І поклявся він їй: «Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого!» Вона ж вийшла і спиталася матері своєї: «Чого маю просити?» А та відказала: «Голови Іоана Хрестителя...» І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: «Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Іоана Хрестителя!»
І засмутився цар, але через клятву й через тих, що з ним були при столі, не хотів їй відмовяти. І цар зараз послав вояка і звелів принести голову Іоана. І пішов він, і стяв у в`язниці Іоана, і приніс його голову на полумискові, і дівчині віддав, а дівча віддало її своїй матері.." А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гроба поклали його (Марк. VI, 19-29). Поховали його в самарянському місті Севастії, а голова його лишилася в царському палаці і була покладена дружиною правителя Ірода в жбан, який вона закопала на Єлеонській горі. Після вбивства Іоана Хрестителя велика біда прийшла на сімейство Ірода. Військо його розбили на війні, а самого його відправив у заслання римський імпера­тор.
За царя Константина Великого голову Іоана Хрестителя перенесли до Константинополя і поклали у палацовій церкві. Вшановуючи Іоана Хрестителя як найвеличнішого з пророків, православна Церква присвятила кілька днів у році.

Джерело: hram.kiev.ua
Категорія: Статті | Додав: boguslav
Переглядів: 1052 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Конструктор сайтов - uCoz