Різдво чесного і славного Пророка, Предтечі й Хрестителя Іоана - Статті - Каталог файлів

7 липня

Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлисавета – дочка рідної сестри св. Анни, матері Пресвятої Богородиці. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні. А дітей не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку обоє похилого.

І ось одного разу, як у порядку своєї черги Захарія служив перед Богом, за звичаєм священства жеребом йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І явився йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. І стривожився Захарій, побачивши його, і острах на нього напав. Ангел же до нього промовив: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іоан. І він буде на радість, на втіху тобі, і з його народженням багато хто втішиться. Бо він буде великий у Господа, «ні вина, ні п`яного напою не питиме», і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам буде перед Ним йти в дусі й силі Іллі, «щоб серця батьків привернулись до дітей, і неслухняних – до мудрості праведних, щоб готових людей спорядили для Господа».

І промовив Захарій до Ангела: «І з чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку». Ангел прорік йому у відповідь: «Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою і звістити тобі про цю добру новину. І замовкнеш ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!» А люди чекали Захарія та й дивувались, чого забарився він у храмі. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки їм знаки подавав – і залишився німий...

І як дні його служби скінчились, він повернувся до дому свого. А після тих днів зачала його дружина Єлисавета і таїлась п`ять місяців, кажучи: «Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!» (Лук. І, 6-25).

Якось Діва Марія відвідала Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, заворушилась дитина в утробі її. І настав час родити Єлисаветі, і сина вона породила. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, – та й утішилися разом із нею. І сталось восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли його назвати йменням батька його – Захарій. І озвалась мати його та й сказала: «Таж у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім`ям!» І кивали до батька його, – як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, написав він слова: «Іоан імення йому». І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв`язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! І страх огорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх житлах іудейських пронеслась чутка про це все... А всі, що почули, розважили в серці своїм та казали: «Ким то буде дитина оця?..» І Господня рука була з нею (Лук. 1, 57-66).

А дитя росло й мужніло духом. Іудейський цар Ірод наказав убити всіх малих дітей у Віфлеємі і його околицях, і Єлисавета, рятуючи сина свого, пішла в пустелю, де зростав майбутній Хреститель Господа, постом, молитвою готуючись до великого свого служіння. Він мав одяг з верблюжої шерсті, а поживою його була сарана і дикий мед. Коли Іоану виповнилось З0 років, то за велінням Божим він прийшов до Йордану, щоб своєю проповіддю приготувати людей до приходу Спасителя – Ісуса Христа. І після того, як йому і випала висока честь охрестити Ісуса Христа, святий Іоан продовжував проповідувати народові смирення й покаяння, закликаючи тих, що каялись, повернутись до любові і правди.

Цар Ірод, син старшого Ірода, що знищував дітей, взяв собі за жінку дружину свого брата Филипа. За законами Мойсея він не мав права брати за дружину удову після смерті брата, бо в неї була дитина. Мав право женитися на братовій удові, яка не мала дітей. Такого беззаконня не стерпів св. Іоан. Він говорив до Ірода, що йому не годиться мати за дружину жінку свого брата.

Ірод наказав схопити Іоана, закувати в ланцюги й кинути до в`язниці. А Іродіада лютилася і хотіла Хрестителю смерть заподіяти, та не могла. Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він муж праведний і святий, і беріг його. І його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки. Та настав день народження Ірода, коли він справляв бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині, і коли прийшла дочка тієї Іродіади, і танцювала, і сподобалась Іродові та присутнім із ним при столі, – тоді цар промовив до дівчини: «Проси в мене чого хочеш, – і дам я тобі». І поклявся він їй: «Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого!» Вона ж вийшла і спиталася матері своєї: «Чого маю просити?» А та відказала: «Голови Іоана Хрестителя...» І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: «Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Іоана Хрестителя!»

І засмутився цар, але через клятву й через тих, що з ним були при столі, не хотів їй відмовяти. І цар зараз послав вояка і звелів принести голову Іоана. І пішов він, і стяв у в`язниці Іоана, і приніс його голову на полумискові, і дівчині віддав, а дівча віддало її своїй матері.." А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гроба поклали його (Марк. VI, 19-29). Поховали його в самарянському місті Севастії, а голова його лишилася в царському палаці і була покладена дружиною правителя Ірода в жбан, який вона закопала на Єлеонській горі. Після вбивства Іоана Хрестителя велика біда прийшла на сімейство Ірода. Військо його розбили на війні, а самого його відправив у заслання римський імператор.

За царя Константина Великого голову Іоана Хрестителя перенесли до Константинополя і поклали у палацовій церкві. Вшановуючи Іоана Хрестителя як найвеличнішого з пророків, православна Церква присвятила кілька днів у році.

Джерело: hram.kiev.ua

Свято-Миколаївський чоловічий монастир